Історія справи
Ухвала КГС ВП від 21.02.2018 року у справі №910/16945/14Постанова ВГСУ від 15.12.2015 року у справі №910/16945/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2015 року Справа № 910/16945/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 11.08.2015 Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015у справі№ 910/16945/14 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"доПриватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"простягнення 14 229 776,99 грн.,за участю представників: від позивачаПадалка Д.С.від відповідачаВаськовський Є.В.
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" (далі - ПрАТ "Бліц-Інформ") про стягнення заборгованості за кредитним договором № 27107К8 від 15.06.2007 в загальній сумі 14 229 776,99 грн., з яких заборгованість за кредитом - 8 291 050,73 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 2 032 656,94 грн., заборгованість за платою за управління кредитом - 22 000 грн., пеня за порушення строків погашення кредиту - 1 605 951,62 грн., пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 474 789,83 грн., пеня за порушення строків сплати плати за управління кредитом - 2 814,43 грн., три проценти річних від простроченої суми боргу за кредитом - 430 751,75 грн., три проценти річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом - 97 086,50 грн., три проценти річних від простроченої суми боргу за платою за управління кредитом - 572,89 грн., інфляційне збільшення суми боргу за кредитом - 1 019 799,24 грн., інфляційне збільшення суми боргу за процентами - 249 865,07 грн., інфляційне збільшення суми боргу за платою за управління кредитом - 2 437,99 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.08.2015 у справі № 910/16945/14 (суддя Зеленіна Н.І.) позов АТ "Укрексімбанк" задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Бліц-Інформ" на користь АТ "Укрексімбанк" 8 291 050,73 грн. заборгованості за кредитом, 2 001 737,19 грн. процентів за користування кредитом, 22 000,00 грн. плати за управління кредитом, 1 000 000,00 грн. пені за порушення строків погашення кредиту, 386 727,45 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, 2 792,88 грн. пені за порушення строків сплати плати за управління кредитом, 353 675,78 грн. 3% річних від простроченої суми боргу за кредитом, 572,89 грн. 3% річних від простроченої суми боргу за платою за управління кредитом, 79 867,65 грн. 3% річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом, 1 019 799,24 грн. втрат від інфляції по заборгованості по кредиту, 246 108,53 грн. втрат від інфляції по заборгованості за процентами за користування кредитом, 2 436,00 грн. втрат від інфляції по заборгованості по платі за управління кредитом, 73 080,00 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 (колегія суддів у складі: Гаврилюка О.М. - головуючого, Коротун О.М., Зубець Л.П.) рішення господарського суду міста Києва від 11.08.2015 у справі № 910/16945/14 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 11.08.2015 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 у справі № 910/16945/14, ПрАТ "Бліц-Інформ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені рішення та постанову і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.11.2015 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ПрАТ "Бліц-Інформ" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 08.12.2015 о 10 год. 45 хв.
У судовому засіданні 08.12.2015 оголошено перерву до 15.12.2015 о 10 год. 30 хв.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 15.06.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (яке було перейменоване в Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України") (Банк) та Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" (яке було перейменоване в Приватне акціонерне товариство "Бліц-Інформ") (Позичальник) було укладено кредитний договір № 27107К8 (далі - Договір).
Відповідно до п.п. 3.1.1, 3.1.2 Договору Банк відкриває Позичальнику невідновлювану кредитну лінію з лімітом заборгованості 1 088 500,00 євро строком до 15.06.2012 на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання. Остаточна дата погашення кредиту визначається на підставі повідомлення Інобанку (UBS A.G., Цюріх, Швейцарія). Кредит використовується для здійснення платежів Інобанком за 1-м акредитивом, відкритим Банком на підставі заяви Позичальника на акредитив, підтвердженими Інобанком. Акредитив на загальну суму 1 088 500,00 євро відкривається на користь Бенефіціара згідно з Контрактом з урахуванням умов, узгоджених Інобанком.
Пунктами 3.2.1-3.2.5 Договору встановлено, що: розмір кредитної лінії - 1 088 500,00 євро; кінцевий термін погашення кредиту - 15.06.2012; остаточно дата погашення кредиту визначається на підставі повідомлення Інобанку; цілі кредиту - здійснення розрахунків за обладнання згідно з Контрактом; процентна ставка за кредитом встановлюється таким чином: базова ставка EUR Libor (6m) (означає ставку пропозиції депозитів на Європейському міжбанківському ринку (заокруглену у більшу сторону, якщо необхідно, до найближчої 1/100 1%), розмір та період дії якої визначається для кожної частини кредиту на підставі отриманого від Інобанку повідомлення) + 4,7% річних.
Згідно з п.п. 3.2.6-3.2.8 Договору розмір плати за управління кредитом та обслуговування рахунку: 2 000 грн. щомісяця; розмір плати за зміну умов Договору за ініціативою Позичальника - 1 500 грн. за кожну зміну; розмір плати за надання кредиту: 0,375% від суми кредиту сплачується протягом 30 днів з дати укладення індивідуальної кредитної угоди з Інобанком; 6,23% від суми кредиту сплачується протягом 10-ти банківських днів з дня отримання Повідомлення Інобанку.
Відповідно до п.п. 3.3.1, 3.4.1, 3.4.4, 3.5.1 Договору кредит надається шляхом відкриття Банком 1-го акредитиву на загальну суму 1 088 500,00 євро, відповідно до Контракту, в рамках якого всі платежі на користь Бенефіціара здійснюються Інобанком в рамках кредитної лінії в межах наданого забезпечення і тільки після набуття чинності цим Договором та сплати плати за надання, зазначеної у п. 3.2.9 цього Договору, згідно з орієнтовним графіком надання та погашення кредиту за Договором. Позичальник зобов'язаний здійснювати погашення кредиту шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок, зазначений в п. 4.6 згідно з графіком надання та погашення кредиту за Договором рівними послідовними піврічними платежами з дати, що буде визначено індикативними умовами фінансування між Банком та Інобанком. У разі порушення термінів погашення кредиту Банк переносить прострочену частину заборгованості за кредитом на рахунок прострочених кредитів і підвищує в односторонньому порядку процентну ставку, яка буде нараховуватись на прострочену частину основного боргу, на 4% річних. Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2 Договору, у валюті кредиту. Банк щомісяця нараховує проценти на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту. Банк надає Позичальнику розрахунок суми процентів не пізніше 25 числа кожного місяця або, у разі якщо 25 число є вихідним або святковим днем, не пізніше попереднього банківського дня. Проценти, зазначені у розрахунку, підлягають сплаті у валюті кредиту не пізніше останнього банківського дня кожного місяця на рахунок, зазначений у п. 3.8 цього Договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за поточний місяць. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом. Банк письмово протягом п'яти банківських днів після визначення базової ставки EUR Libor (6m) для відповідної частини кредиту повідомляє Позичальника про базову ставку EUR Libor (6m) для кожної частини кредиту.
За умовами п.п. 4.1.1-4.1.3 Договору Позичальник сплачує Банку плату за управління кредитом та обслуговування позичкового рахунку в розмірі, зазначеному в п. 3.2 угоди; плату за зобов'язання, що нараховується на суму невикористаної частини кредиту, що сплачується Позичальником у розмірі, зазначеному в п. 3.2.7 Договору, на підставі повідомлення Банку; плату за надання кредиту, що сплачується Позичальником на користь Банку у сумі, визначеній у п. 3.2.9, у національній валюті за курсом НБУ на дату сплати на підставі виставленого Банком рахунку-фактури.
У п. 3.4.2 Договору сторони погодили, що у разі порушення строків погашення кредиту Позичальник сплачує Банку за кожний день прострочки, включаючи день проплати, пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 8.1 Договору цей Договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками Позичальника і Банку, проте кредит надається в межах наданого забезпечення. Договір залишається чинним до дати повної сплати Позичальником Банку заборгованості за кредитом та інших платежів відповідно до умов угоди.
13.07.2009 сторони уклали договір № 27107К8-6 про внесення змін до Кредитного договору, яким змінено ліміт кредитної лінії та встановлено відновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості в сумі, еквівалентній 1 197 350,00 євро; встановлено, що процентна ставка за кредитом для заборгованості в євро - ставка Інобанку + 4,7% річних, для заборгованості у гривнях - 20% річних. Також, вказаним договором про внесення змін доповнено п. 3.3.1 Договору наступними умовами: кредит у гривнях у сумі, яка еквівалентна заборгованості у євро на дату рефінансування, надається з метою придбання Позичальником валюти в погашення кредиту за цим Договором та здійснюється за умови наявності на дату рефінансування: заявки (Позичальника) на купівлю іноземної валюти у сумі, необхідній для погашення заборгованості за валютним кредитом; платіжного документа на спрямування купленої валюти на погашення валютної заборгованості по діючому кредитному договору у сумі, на яку збільшено ліміт кредитування; гривневих ресурсів на поточному рахунку клієнта для покриття можливого розриву (на суму курсової різниці).
14.07.2009 сторони уклали договір № 27107К8-7 про внесення змін до Договору, відповідно до якого п. 3.2.1 Договору викладено в такій редакції: невідновлювана кредитна лінія з лімітом заборгованості в сумі 979 650,00 євро та 1 170 137,50 грн.; вид кредиту: невідновлювана відклична мультивалютна кредитна лінія.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов Договору, тоді як відповідач своїх зобов'язань щодо повернення наданого кредиту належним чином та у встановлений Договором строк не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у Висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової економічної експертизи від 10.07.2015 № 17782/17783/14-45, яку було призначено у даній справі господарським судом міста Києва ухвалою від 02.12.2014, зазначено таке:
- документально підтверджується отримання ПрАТ "Бліц-Інформ" від Укрексімбанку кредитних коштів за договором від 15.06.2007 № 27107К8 в загальній сумі 1 088 500,00 євро та 1 170 137,50 грн.;
- заборгованість ПрАТ "Бліц-Інформ" за кредитним договором від 15.06.2007 № 27107К8 складає 653 100,00 євро та 1 170 137,50 грн., яку згідно з додатковою угодою № 27107К81-26 від 01.11.2013 конвертовано в гривню, що складає в загальному розмірі 8 291 050,73 грн.;
- станом на 30.06.2014 загальний розмір заборгованості ПрАТ "Бліц-Інформ" перед Укрексімбанком зі сплати відсотків за кредитним договором від 15.06.2007 № 27107К8 документально підтверджується у розмірі 2 001 737,19 грн.;
- сума пені, нарахована АТ "Укрексімбанк" за прострочення погашення кредиту за кредитним договором від 15.06.2007 № 27107К8 (пеня за несвоєчасну сплату валютного кредиту з 28.01.2013 по 31.10.2013, пеня за несвоєчасну сплату кредиту у гривні з 28.01.2013 по 30.06.2014) розрахунково підтверджується в розмірі 1 687 845,25 грн.;
- сума пені, нарахована АТ "Укрексімбанк" за прострочення сплати процентів за кредитним договором від 15.06.2007 № 27107К8 (пеня за несвоєчасну сплату процентів по валютному кредиту з 28.01.2013 по 31.10.2013 та пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту у гривні з 28.01.2013 по 30.06.2014) розрахунково підтверджується в розмірі 386 727,45 грн.;
- заборгованість ПрАТ "Бліц-Інформ" за комісією за управління кредитом за кредитним договором від 15.06.2007 № 27107К8 з січня 2013 року по червень 2014 року документально підтверджується в розмірі 22 000 грн.;
- сума пені, нарахованої АТ "Укрексімбанк" за прострочення сплати комісій за управління кредитом за кредитним договором від 15.06.2007 № 27107К8 з 01.03.2013 по 01.07.2014 розрахунково підтверджується в розмірі 2 792,88 грн.;
- сума 3% річних, нарахованих АТ "Укрексімбанк" за несвоєчасне погашення кредиту за кредитним договором від 15.06.2007 № 27107К8, розрахунково підтверджується в розмірі 353 675,78 грн. Сума 3% річних, нарахованих АТ "Укрексімбанк" за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом за кредитним договором від 15.06.2007 № 27107К8, розрахунково підтверджується в розмірі 574,19 грн. Сума 3% річних, нарахованих АТ "Укрексімбанк" за несвоєчасну сплату процентів по кредиту у валюті за період з 28.01.2013 по 31.10.2013 та за прострочення процентів по кредиту у гривні за період з 28.01.2013 по 30.06.2014 за кредитним договором від 15.06.2007 № 27107К8, розрахунково підтверджується в розмірі 79 867,65 грн.
- сума інфляційних втрат, нарахованих АТ "Укрексімбанк" за несвоєчасне погашення кредиту за кредитним договором від 15.06.2007 № 27107К8, розрахунково підтверджується в розмірі 1 019 799,24 грн. Сума втрат від інфляції, нарахована АТ "Укрексімбанк" у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів за договором від 15.06.2007 № 27107К8, розрахунково підтверджується в розмірі 246 108,53 грн. Сума інфляційних втрат, нарахованих АТ "Укрексімбанк" за несвоєчасне внесення плати за управління кредитом за договором від 15.06.2007 № 27107К8, розрахунково підтверджується в розмірі 2 436,00 грн.
Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, з урахуванням положень ст.ст. 549, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), погодився з висновком судових експертів щодо розмірів заборгованості відповідача перед позивачем за Договором, а також визначених експертами періодів та розмірів нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, пені, 3% річних та інфляційних втрат.
При цьому, з огляду на те, що згідно з висновком судових експертів сума пені, нарахованої відповідачу за прострочення погашення кредиту за Договором, складає 1 687 845,25 грн., а позивачем заявлено до стягнення суму пені за порушення строків погашення кредиту у розмірі 1 605 951,62 грн., місцевий господарський суд розглянув питання щодо стягнення з відповідача пені за порушення строків погашення кредиту відповідно до прохальної частини позовної заяви.
Дійшовши висновку про обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача пені за порушення строків погашення кредиту у розмірі 1 605 951,62 грн., суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, з урахуванням обставин справи, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України, зменшив розмір пені до 1 000 000,00 грн.
Проте, висновки господарських судів попередніх інстанцій є передчасними, з огляду на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України у мотивувальній частині рішення господарського суду вказуються обставини справи, встановлені господарським судом, доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 105 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази.
Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом (п.п. 1, 2, 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").
Заперечуючи проти висновку експертів за результатами проведеної у даній справі судової економічної експертизи, відповідач у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі вказував про те, що експертами не було зроблено розрахунок нарахованих та сплачених процентів за користування кредитом у період з моменту підписання Договору - 15.06.2007 по 28.09.2009 включно, тоді як суд ухвалою від 16.03.2015 чітко визначив період дослідження - з моменту підписання Договору по 30.06.2014. При цьому, відповідач зазначав, що вказаний період має безпосередній вплив на загальний розмір заборгованості ПрАТ "Бліц-Інформ", оскільки згідно з положеннями пп. 3.5.1 Договору, якщо сума фактично нарахованих процентів буде меншою за розрахункову суму процентів, та меншою за сплачену Позичальником суму процентів за поточний місяць, то сума різниці між сплаченою Позичальником сумою процентів та фактично нарахованими процентами вважається надлишково сплаченою і враховується при розрахунку суми процентів за наступний період нарахування процентів.
Проте, в порушення вимог процесуального законодавства, правова оцінка цим доводам не надана.
Також, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі, про те, що експерти не в повній мірі відобразили у своєму висновку операції щодо погашення ПрАТ "Бліц-Інформ" процентів за користування кредитом, мотивуючи це незазначенням у розпорядженнях банку номеру та дати кредитного договору, і врахували сплату процентів за користування кредитними коштами у євро лише у розмірі 61 319,92 євро та за користування кредитними коштами в гривнях у розмірі 279 495,02 грн., що не відповідає дійсності. Так, як стверджував відповідач, фактично ним було сплачено процентів за користування кредитними коштами у євро у розмірі 68 318,58 євро та за користування кредитними коштами у гривнях у розмірі 391 092,84 грн., що підтверджується наданими експертам платіжними дорученнями ПрАТ "Бліц-Інформ", а також не заперечується позивачем (зазначено Банком у здійсненому ним розрахунку заборгованості ПрАТ "Бліц-Інформ" за Договором). При цьому, відповідач звертав увагу на те, що рахунок, на який вносилися кошти в погашення процентів за користування кредитом та плати за управління кредитом, був відкритий Банком в рамках кредитного договору № 27107К8 від 15.06.2007 спеціально для погашення платежів саме за цим Договором. Таким чином, на думку відповідача, внаслідок неповного відображення у висновку експертів операцій щодо погашення ПрАТ "Бліц-Інформ" процентів за користування кредитом, у вказаному висновку неправомірно збільшено розмір заборгованості зі сплати процентів за користування кредитним коштами у євро на 6 998,66 євро та заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами у гривнях на 111 597,82 грн., а загальний розмір неправомірно збільшеної експертами заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами становить 187 905,97 грн.
Підстави відхилення доводів відповідача в оскаржуваних рішенні та постанові не наведені, оцінка їм не надана.
При цьому, слід зазначити, що в силу положень ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
У перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи (п. 18 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").
Таким чином, судами попередніх інстанцій, в порушення вимог ст.ст. 84, 105 ГПК України не наведено правового обґрунтування відхилення доводів відповідача та не надано належної правової оцінки усім обставинам справи у їх сукупності, що призвело до неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.
Враховуючи встановлені ст. 1117 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають права касаційній інстанції встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну правову оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону, вирішити спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 11.08.2015 у справі № 910/16945/14 скасувати.
Справу № 910/16945/14 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.М. Волік
С.Р. Шевчук